Фактична податкова перевірка: строки, підстави для проведення. Позиція податкового адвоката

| на головну |

вивести з ризикових | розблокувати податкову накладну таблиця | прийняти таблицю даних платника

| супровід податкових перевірок |

[ Застереження. Якщо наведена нижче інформація не є актуальною та/або не повною мірою розкрила суть у Вашій справі, не допомогла зорієнтуватися куди рухатися далі та що робити та/або Ви шукали зовсім іншу інформацію, але пов’язану з тематикою оподаткування, тому просимо звертатися за допомогою до наших податкових адвокатів, скориставшись телефоном +380 67 86 244 17 та/або за допомогою Телеграм. Наші податкові адвокати  допоможуть зарадити у Вашій ситуації, надавши повні та вичерпні відповіді.

Поданий нижче матеріал не є повноцінною юридичною консультацією з податків та підготовлений з урахуванням чинного на той момент законодавства, а тому позиція, поради чи висновки можуть суттєво відрізнятися від нинішнього стану ].

***

І. Підстави для проведення фактичної перевірки

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити в тому числі і фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об′єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань (1) регулювання обігу готівки, (2) порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, (3) ведення касових операцій, (4) наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, (5) дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до підпунктів 80.2.1 – 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

(1) у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

(2) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

(3) письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;

(4) неподання суб′єктом господарювання в установлений законом строк обов′язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

(5) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

(6) у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 Податкового кодексу України;

(7) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

***

ІІ. Тривалість проведення фактичної перевірки

Відповідно до п. 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України тривалість фактичних перевірок не повинна перевищувати 10 діб.

Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.

Підставами для подовження строку фактичної перевірки є:

• заява суб′єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки); 
• змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб′єкта господарювання та/або його господарських об′єктів.

***

ІІІ. Про дотримання вимог щодо призначення та початку проведення фактичної перевірки

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення, зокрема, фактичної перевірки у разі виконання таких двох умов:

по-перше, наявність підстав для їх проведення, визначених ПК України (далі - «Умова № 1»),

по-друге, пред′явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів (1) направлення на проведення такої перевірки; (2) копії наказу про проведення перевірки; (3) службового посвідчення осіб. При цьому такі документи з урахуванням приписів абз. 5 п. 81.1 ст. 81 ПК України повинні бути пред’явлені платнику податків, а саме: АБО його посадовим (службовим) особам АБО його уповноваженому представнику, АБО особам, які фактично проводять розрахункові операції (далі - «Умова № 2»).

Це означає, що, факт вручення Наказу про перевірку не будь-якому працівнику платника податків, а саме уповноваженій особі, а також чи дійсно контролюючий (податковий) орган мав підстави, про які йдеться в Наказі про перевірку, а саме: наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України).

***

ІV. Чіткість викладення порушення як підстава для ініціювання призначення фактичної податкової перевірки

Наказ про початок фактичної перевірки повинен містити чітку інформацію про конкретні порушення, вчинені платком податків щодо (1) здійснення розрахункових операцій, (2) ведення касових операцій, (3) наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на податкові органів, (4) виробництва та обігу підакцизних товарів.

Слід зауважити, що наказ про перевірку повинен містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи, що відповідає правовим висновкам Верховного Суду (далі - «ВС») (Постанова ВС від 22.09.2020 у справі за № 520/1304/2020, Постанова ВС від 04.12.2018 у справі за № 820/4894/18).

Отож для проведення фактичної перевірки мають бути конкретні фактичні обставини та передумови, які дозволяють податковому органу керуватись вказаною правовою нормою при призначенні (проведенні) такої перевірки, а підстави проведення перевірки, зазначені в документах на перевірку, повинні бути очевидними і зрозумілими не лише для контролюючого органу, але й для платника податків, що безпосередньо пов`язано з реалізацією останнім права на захист своїх інтересів.

 ***

V. Наказ про фактичну перевірку повинен бути вручений саме уповноваженій особі платника податків, а не будь-якому працівникові

Вручення Наказу про перевірку будь-якому працівнику платника податків, тобто не уповноваженій особі, не є належним виконанням приписів положень ст. 81 ПК України, з якими пов’язується можливість розпочати фактичну перевірку.

Про те, що повноваження на представництво інтересів платника податків мають підтверджуватися статутними документами підприємства, довіреністю, посадовими інструкціями неодноразово зазначалося ВС:

А) Посилання суду апеляційної інстанції на те, що ОСОБА_1 , який займає посаду оператора-заправника, фактично проводить розрахункові операції Товариства жодним чином не обґрунтовано.

В той же час, Суд звертає увагу на тому, що уповноваженою особою Товариства може бути особа, уповноважена платником податків представляти його інтереси у контролюючих органах на підставі статутних документів, договору та виданої на виконання договору довіреності, посадових інструкцій працівників цього Товариства

(Постанова ВС від 12.10.2021 у справі за № 120/5729/20-а, Постанова ВС від 12.10.2021 у справі за № 120/5229/20-а)

Б) Здійснення трудової діяльності (працюючи) у Товаристві не означає автоматичне набуття цією особою статусу уповноваженої особи Товариства в розрізі пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

…

Судами не досліджено ні посадову інструкцію ОСОБА_2 , як керуючої магазином, ні будь-які інші документи, які б могли уповноважувати зазначену особу ознайомлюватися з направленням на перевірку та отримувати копію наказу податкового органу на проведення перевірки.

(Постанова ВС від 13.05.2021 у справі за № 808/1827/17)

***

Як оскаржити наказ про фактичну перевірку? Який алгоритм, що треба робити під час фактичної перевірки? Як скасувати, оскаржити результати фактичної перевірки? Чи є шанси? На всі ці запитання та інші моменти, які турбують платників податків, можуть відповісти наші податкові адвокати.

Виникли додаткові запитання чи потреба в консультації? Будь ласка, можете написати фахівцю у Телеграм.

Для отримання вичерпних відповідей на Ваші запитання

просимо звертатися до Адвокатського бюро «Власова «Вектор»

контактна особа: Євген Власов 

податковий адвокат  

Телеграм | +380 67 86 244 17 | ev@legalvector.com.ua