Оподаткування доходів нерезидента (Литва). Оренда програмного забезпечення.

| на головну |

вивести з ризикових | розблокувати податкову накладну таблиця | прийняти таблицю даних платника

| супровід податкових перевірок |

[ Застереження. Якщо наведена нижче інформація не є актуальною та/або не повною мірою розкрила суть у Вашій справі, не допомогла зорієнтуватися куди рухатися далі та що робити та/або Ви шукали зовсім іншу інформацію, але пов’язану з тематикою оподаткування, тому просимо звертатися за допомогою до наших податкових адвокатів, скориставшись телефоном +380 67 86 244 17 та/або за допомогою Телеграм. Наші податкові адвокати  допоможуть зарадити у Вашій ситуації, надавши повні та вичерпні відповіді.

Поданий нижче матеріал не є повноцінною юридичною консультацією з податків та підготовлений з урахуванням чинного на той момент законодавства, а тому позиція, поради чи висновки можуть суттєво відрізнятися від нинішнього стану ].

***

Заявник уклав договір оренди програмного забезпечення. Використання її обмежено проміжком часу – 3 роки, плата за використання такої програми, здійснюється щорічно. Для цілей бухгалтерського обліку та податку на прибуток таку плату ТОВ визнає як витрати і для цілей ПДВ є об’єктом ПДВ. Чи необхідно утримувати податок на доходи нерезидента із джерелом їх походження з України в момент виплати винагороди в рамках ліцензійного договору?

Позиція ДПС:

Відповідно до офіційних Коментарів до ст.12 (Роялті) Модельної конвенції щодо податків на доход і на капітал Організації економічного співробітництва і розвитку (далі – Модельна конвенція ОЕСР), покладеної в основу більшості чинних міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, у тому числі Конвенції (далі – Коментарі), «характер платежів, отриманих в межах договорів про передачу комп’ютерного програмного забезпечення залежить від характеру прав, придбаних отримувачем за відповідним договором щодо використання комп’ютерної програми. Права на комп’ютерне програмне забезпечення є однією з форм інтелектуальної власності. Аналіз практики в країнах-учасницях ОЕСР показав, що всі вони, <…..> охороняють права на комп’ютерні програми або в прямій формі, або опосередковано – через законодавство про авторське право <…..>. Закони про авторське право більшості країн-учасниць ОЕСР визнають різницю між авторським правом на програму та програмним забезпеченням, яке містить копію програми, яка охороняється авторським правом. Передача прав на програмне забезпечення здійснюється багатьма способами – від відчуження прав цілком до продажу програмного продукту з обмеженнями відносно його використання. Винагорода також може сплачуватись у різний спосіб. Ці фактори ускладнюють можливості розмежовувати платежі за програмне забезпечення, які є роялті, та інші види платежів» (п.п. 12.2 п. 12 Коментарів).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

• як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);
• за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);
• за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;
• за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;
• за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Умови використання придбаного програмного забезпечення обмежені функціональним призначенням для власних потреб кінцевого споживача і плата за таке придбання не підпадає під визначення роялті.

Отже, якщо платежі, сплачені резидентом України на користь резидента Литви у випадку, що розглядається, не класифікуються як роялті, а є доходом литовського резидента, отриманим ним у межах договірних відносин з резидентом України від комерційної діяльності (у вигляді орендної плати за договором оренди ліцензійного програмного забезпечення), то оподаткування таких доходів підпадатиме під дію ст. 7 (Прибуток від комерційної діяльності) Конвенції, п. 1 якої передбачено, що «прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій державі, якщо тільки підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво».

Повний текст ІПК ДПС України від 17.08.2023 за № 2529/ІПК/99-00-21-02-02-06.

   ***

[позиція податкових органів не завжди відповідає положенням чинного законодавства та судовій практиці. Тому радимо звертатися до податкових адвокатів за консультацією]

***

Виникли додаткові запитання чи потреба в консультації? Будь ласка, можете написати фахівцю у Телеграм.

Для отримання вичерпних відповідей на Ваші запитання

просимо звертатися до Адвокатського бюро «Власова «Вектор»

контактна особа: Євген Власов 

податковий адвокат  

Телеграм | +380 67 86 244 17 | ev@legalvector.com.ua