finadv.ltd :: Адвокатське бюро «ВЕКТОР» :: Податковий адвокат :: Оскарження податкових повідомлень-рішень фіскальної служби, штрафів Держпраці :: Розблокувати накладну ::
 

Ризикованим тут не місце: монологи з податковою

Якщо в попередніх роках, «податкові» землетруси традиційно відбувалися наприкінці року – «під ялинку», то цей рік  став виключенням з правил. «Діалог» між державою та бізнесом відбувався на всіх рівнях упродовж всіх 365 днів, адже потенційним можновладцям необхідно було заробити (випросити) бали у вигляді голосів своїх виборців на президентських та парламентських  виборах. Від самих лише обіцянок про світле майбутнє народу та легкого ведення бізнесу, всеосяжних реформ, тактичних та стратегічних курсів розвитку України заморилося в цілому все суспільство, на відміну від народних обранців та урядовців. Бізнес пережив децентралізацію, тепер-но розпочинається нова епоха – діджитилізація, яка «подарує» нові сюрпризи та виклики для реального сектора економіки.

 

2019 рік став боротьбою з ризиками. Фіскали бачили і продовжують бачити ризики в усьому – господарських операціях, в самих платниках податків, ігноруючи реальні загрози, що сховані в них самих.

 

Бути ризикованою компанією означає бути ізольованим від підприємницького середовища, адже це і  неможливість реєструвати податкові накладні для контрагентів, виконувати свої зобов’язання перед партнерами, врешті-решт це і репутаційні збитки. Критерій 1.6 став чорною міткою для бізнесу в цьому році, а отримання Квитанції № 1 без зазначення цього критерію стає щасливим лотерейним квитком, який, можливо, не вдасться отримати вже наступного разу в ідентичних господарських операціях з тим же самим контрагентом.

 

Заблокована податкова накладна – перша ластівка ризикованості

 

21 лютого 2018 року урядом було прийнято Постанову за № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та, відповідно до п. 10 якої критерії ризиковості платників податків визначає сама податкова служба за погодженням з Міністерством фінансів України та оприлюдненням на своєму офіційному сайті.

 

До 25 травня 2018 року був чинним Наказ Міністерства фінансів України за № 567 від 13.06.2017 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 753/30621 від 16.06.2017), проте він стосувався саме критеріїв ризикованості конкретних податкових накладних (окремих господарських операцій), а не компаній в цілому. Натомість Лист ДФС за № 959/99-99-07-18від 21.03.2018  «Про критерії ризиковості платника податку» (далі – «Лист») стосувався вже ризикованості і платника, в цілому, і окремих його господарських операцій, зокрема.

 

Судові рішення всіх інстанцій рясніють формулюваннями «зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним», «критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права» (для прикладу, Постанови Верховного суду (далі – «ВС») від 2 квітня 2019 року у справі за № 822/1878/18, від 21 травня 2019 року у справі за № 815/2791/18, від 9 липня 2019 року у справі за  № 140/2093/18 та 30 липня 2019 року у справі за № 320/6312/18). Не зупиняло податкову при використанні свого Листа і прямий припис ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

 

 У Квитанції № 1 про приймання до реєстрації конкретної податкової накладної нерідко трапляються  випадки, коли зазначається критерій 1.6, однак цей критерій взагалі-то стосується не ризикованості конкретної господарської операції, а виключно платника податків загалом або якихось інших господарських операцій, які жодного відношення до конкретної  транзакції не мають. Так, колегією апеляційної інстанції було зауважено, що у квитанціях взагалі не міститься посилання на рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві про внесення платника податків до переліку ризикових, у той час зупинення реєстрації податкових накладених відбулося  із застосуванням критеріїв ризиковості платника податків, а не критеріїв ризиковості здійснення операцій (Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду у справі за № 640/19738/18 від 27.11.2019). І в такій ситуації протистояння платника податків переходить з розблокування конкретної податкової накладної до виведення з переліку ризикованих платників як першопричини всіх бід.

 

Загалом, протиправність Листа не заважало податківцям протягом останніх двох років його широко застосовувати.

 

Якщо простежити середній строк судової боротьби за розблокування податкової накладної за критерієм 1.6, то він складає близько року. Натомість виникає інша проблема – виконання судового рішення самою податковою, яка і породило проблему.

 

Полювання на ризикованих

 

Були зафіксовані непоодинокі випадки, коли платники податків намагалися звернутися до податкової з метою підтвердження «добросовісності» того чи іншого свого контрагента.

 

Натомість отримувалися дипломатичні відповіді з посиланнями на пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України (далі – «ПКУ»), що платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов′язків (Індивідуальна податкова консультація ДФС України від 25.09.2018 за № 4147/6/99-99-14-02-02-15/ІПК).

 

Не слід сподіватися платнику і на те, що контролюючий орган надасть йому повну та вичерпну інформацію щодо самого себе відносно підстав, причин включення до когорти ризикованих.

 

На запити до податкових органів, щоб отримати рішення або бодай витяг з цього рішення про включення до ризикованих, надходять або ж відповіді з  посиланням на внутрішньовідомчий статус запитуваної інформації (Рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі за № 140/2108/19 від 20.08.2019), або ж абстрактні класичні посилання на електронний кабінет платника, де можна дізнатися про свій особливий статус.

 

Насправді, серед реальних причин потрапляння в стан ризикованості можуть бути такі:

 

(1) неможливість провести зустрічну звірку відносно контрагента;

(2) ненадання документів або ігнорування запитів податкового органу з боку контрагента;

(3) відсутність компанії за своїм місцезнаходженням, точніше, невручення будь-якого листа, направленого податковою такому такій компанії;

(4) проведення ПДВ-операцій упродовж перших трьох місяців з моменту реєстрації платником ПДВ.  Виходить, що перші три місяці свого існування підприємство, не провівши жодної трансакції, вже потенційно ризиковане.

(5) не подача 20-ОПП.

 

На думку ж самої податкової, ризикованість виникає тоді, коли:

 

(1) платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); 

 

(2) дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; 

 

(3) платник податку - юридична особа, яка не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); 

 

(4) платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб′єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; 

 

(5) платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПКУ;

 

(6) платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПКУ;

 

(7) наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

 

Доводячи свою порядність перед податківцями, платники податків змушені детально описувати свою «багатовікову» історію ведення бізнесу на теренах України, акцентувати увагу податківців на особливості ведення конкретних господарських операцій, відзначати їх реальність, необхідність, доцільність, у формі таблиць та схем показувати рух активів, майна, приріст капіталу від третього, четвертого… ланцюжка контрагентів до кінцевого споживача.

 

Детальна презентація компанії обов’язково має супроводжуватися ідеальними первинними документами, всілякими сертифікатами якості, нотаріальними заявами директорів, бухгалтерів контрагентів про те, що вони живі-здорові, реальні, як і, власне, проведені ними господарські операції.

 

Обережно з бажаннями!

 

Якщо судова практика в цілому на боці платника податків у питаннях розблокування податкових накладних, то вже в питаннях оскарження дій щодо включення до списку ризикованих не все так однозначно. І все із-за «свіжого» рішення Верховного Суду.

 

Так, платник податків заявляв про визнання протиправним рішення комісії про включення його до ризикованих та про зобов’язання виключити з бази інформацію про свою ризикованість. Відповідно до Постанови ВС від 20.11.2019 у справі за № 480/4006/18 було підтримано позицію апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки дії контролюючого органу про внесення до інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

 

Естафету Верховного Суду підхопили вже суди перших інстанції (Постанова Київського окружного адміністративного суду у справі за № 320/4521/19 від 16.12.2019, Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі за № 160/10170/19 від 18.12.2019, Постанова Харківського окружного адміністративного суду у справі за № 520/10917/19 від 13.12.2019), віднесення платника податків до ризикових та зупинення реєстрації податкової накладної є дискреційними повноваженнями податкового органу і не є рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, яке може потягти за собою порушення прав позивача та його контрагентів.

 

Рішення відповідача про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є проміжним рішенням податкового органу, яке безпосередньо не порушує права платника податків, а за своєю суттю є лише підставою для можливого вчинення у майбутньому додаткових заходів стосовно перевірки господарських операцій платника податків під час здійснення реєстрації податкових накладних в реєстрі накладних.

 

Діаметрально протилежної точки зору дотримується колегія Сьомий апеляційний адміністративний суд: прийняття рішення про внесення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, порушує права останнього, оскільки таке внесення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації кожної наступної податкової накладної, і, як наслідок, створює перешкоди у здійсненні таким платником податків його господарської діяльності (Постанова у справі за № 240/3906/19 від 28.11.2019).

 

Тим не менше, слід розуміти, що всі спори об’єднує відсутність вимоги про розблокування конкретних податкових накладних, натомість йдеться лише про скасування рішення комісії суто про включення до переліку ризикованих.

 

Волинський окружний адміністративний суд спробував розвантажити себе однотипними справами, звернувшись до Верховного Суду з поданням про розгляд як зразкової адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокрус» до Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії (Ухвала Волинського окружного адміністративного суду у справі за № 140/3154/19 від 20.11.2019). Натомість касаційна інстанція не побачила однотипності та зразковості, звернувши увагу на те, що у справі за № 540/2077/18 від 27 серпня 2019 року та у справі за № 480/4006/18 від 20 листопада 2019 року вже ухвалювалися судові рішення з висновками про застосування норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, які, слід зазначити, були не на користь платників податків (Ухвала ВС від 05.12.2019).

 

У випадку ж одночасного заявлення вимог про реєстрацію податкових накладних та скасування протокольного рішення про включення до ризикованих позови задовольняються лише в частині розблокування відповідних накладних (Постанова Другого апеляційного адміністративного суду в справі за № 520/4111/19 від 03.12.2019).

 

З оптимізмом у новий рік

 

Податкові органи заявляють про нереальність господарських операцій, відсутність ділової мети, а бізнес – про необґрунтованість, невмотивованість, непереконливість, незрозумілість рішень фіскалів. Чи буде досягнуто порозуміння в цьому протистоянні? Не думаємо, що отримаємо відповідь в наступному році. Однак, сподіваємося, що новий 2020 рік хоча і буде високосним, проте бізнес хоча б трошечки стане успішнішим, а монологи з державними органами стануть конструктивними діалогами рівних партнерів, які хочуть жити в заможній країні.

 

Матеріал розміщений 17.01.2020 та не є юридичною консультацією чи правовим аналізом ситуації. За більш докладнішою інформацією звертайтеся до Адвокатського бюро "Власова "Вектор" +380 67 86 244 17